Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Реферативна база даних (9) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Щекатурова Л$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 20 Представлено документи з 1 до 20 |
|||
| 1. | 
Щекатурова Л. В. Роль ліпоцитокінів у патогенезі метаболічного синдрому [Електронний ресурс] / Л. В. Щекатурова, О. С. Ларін, М. Л. Кирилюк, О. Е. Третяк // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2013. - № 1. - С. 15-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2013_1_4 Представлены данные о патогенезе метаболического синдрома, его кластерах, роли липоцитокинов, инсулинорезистентности на разных этапах развития сахарного диабета 2-го типа. | ||
| 2. |
Ларін О. С. Механізми формування дисфункції жирової тканини на етапах розвитку метаболічного синдрому [Електронний ресурс] / О. С. Ларін, М. Л. Кирилюк, О. Е. Третяк, М. С. Черенько, Л. В. Щекатурова, Н. В. Горб // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2013. - № 2. - С. 10-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2013_2_4 Показано, что содержание лептина в крови достоверно ниже у пациентов с индексом массы тела (ИМТ) до 29 кг/м<^>2 | ||
| 3. |
Щекатурова Л. В. Диференційна діагностика гіперальдостеронізму [Електронний ресурс] / Л. В. Щекатурова // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2011. - № 2. - С. 80-81. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2011_2_16 | ||
| 4. |
Щекатурова Л. В. Особливості роздільного відбору крові з надниркових вен у діагностиці первинного альдостеронізму [Електронний ресурс] / Л. В. Щекатурова, С. М. Черенько, Г. І. Макаренко // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2011. - № 3. - С. 41-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2011_3_9 | ||
| 5. |
Ларін О. С. Гормональна активність жирової тканини та кластери метаболічного синдрому в осіб з ожирінням на тлі формування інсулінорезистентності [Електронний ресурс] / О. С. Ларін, М. Л. Кирилюк, О. Е. Третяк, М. С. Черенько, Л. В. Щекатурова, Т. І. Дашук // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2013. - № 4. - С. 22-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2013_4_7 Анализ содержания липоцитокинов в крови тучных больных в зависимости от степени инсулинорезистентности (ИР) показал, что содержание лептина был достоверно больше в группе пациентов с нормальными показателями HOMA-IR, что либо свидетельствует о протекторной роли этого цитокина по отношению к формированию ИР у лиц с повышенной массой тела, либо указывает на неоднозначность роли лептина в развитии ИР у тучных людей. Этот факт указывает на то, что повышенный уровень лептина в крови не всегда является обязательным условием и/или критерием формирования метаболического синдрома у больного с ожирением, так как, по данным наших исследований, не всегда повышение уровня лептина в крови обусловливает степень ИР. Полученные данные по концентрации лептина в крови соотносятся со снижением концентрации адипонектина в крови больных с индексом ИР выше 2,7 по сравнению с пациентами без ИР. | ||
| 6. |
Ларін О. С. Функціонування жирової тканини в огрядних хворих на цукровий діабет 2-го типу із синдромом діабетичної стопи [Електронний ресурс] / О. С. Ларін, Н. В. Горб, Т. С. Костюк, В. О. Малижев, О. Б. Третяк, С. М. Черенько, Л. В. Щекатурова // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2010. - № 3. - С. 36-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2010_3_8 | ||
| 7. |
Ларін О. С. Остеопороз: вплив віку, статі, ожиріння та цукрового діабету [Електронний ресурс] / О. С. Ларін, М. Л. Кирилюк, О. Е. Третяк, Л. В. Щекатурова, О. Я. Гирявенко, В. Б. Доготар, А. Є. Бикова // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2014. - № 1. - С. 3-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2014_1_3 | ||
| 8. | 
Щекатурова Л. В. Отдаленные результаты лечения первичного гиперальдостеронизма в свете совершенствования лечебно-диагностической тактики [Електронний ресурс] / Л. В. Щекатурова, А. С. Ларин, С. М. Черенько, А. А. Товкай // Сучасні медичні технології. - 2013. - № 3. - С. 238-241. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Smt_2013_3_81 | ||
| 9. | 
Щекатурова Л. В. Спектр клініко-патогенетичних варіантів первинного гіперальдостеронізму [Електронний ресурс] / Л. В. Щекатурова // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2015. - № 2. - С. 132-137. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2015_2_23 Проведено дослідження структури окремих клініко-патогенетичних варіантів первинного гіперальдостеронізму на матеріалі клініки Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин. Ретроспективно досліджено дані 474 хворих, які підлягали хірургічному та консервативному лікуванню протягом 1996 - 2014 рр. Усім хворим проводили скринінгове дослідження калію крові, альдостероніренінового співвідношення, мультиспіральну комп'ютерну томографію, підтверджувальні тести; 63 хворим проведено роздільний забір крові з надниркових вен і нижньої порожнистої вени. Аналіз структури окремих клініко-патогенетичних форм дозволив виділити такі основні групи: двобічну ідіопатичну гіперплазію надниркових залоз - 235 (49,6 %), альдостеронпродукуючу аденому - 195 (41,1 %), первинну (однобічну) гіперплазію надниркових залоз - 36 (7,6 %), сімейні форми - 6 (1,3 %) (у т.ч. глюкокортикоїдчутливий альдостеронізм - 4, FH II - 2), адренокортикальний рак - 2 (0,4 %). Прооперовано 255 хворих з первинним гіперальдостеронізмом шляхом однобічної лапароскопічної адреналектомії. Із 219 хворих групи консервативного лікування в 22 пацієнтів запідозрено глюкокортикоїдчутливу форму первинного гіперальдостеронізму, проведено пробне лікування дексаметазоном, що підтвердило діагноз у чотирьох пацієнтів, які з успіхом продовжили лікування цим препаратом у дозі 0,25 - 0,5 мг на добу. Решта пацієнтів одержували консервативне лікування із застосуванням блокаторів мінералокортикоїдних рецепторів. Показано, що своєчасне визначення форми захворювання дозволяє вибрати адекватний спосіб лікування. | ||
| 10. | 
Кирилюк М. Л. Алгоритм діагностики остеопорозу у жінок в постменопаузальному періоді із цукровим діабетом 2 типу та оцінка прогнозу ризику переломів [Електронний ресурс] / М. Л. Кирилюк, Л. В. Щекатурова, О. Е. Третяк, О. Д. Павловський // Ендокринологія. - 2014. - Т. 19, № 4. - С. 304. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2014_19_4_60 | ||
| 11. |
Черенько С. М. Сублклінічний синдром Кушінга та його значення в ендокринології та хірургії надниркових залоз [Електронний ресурс] / С. М. Черенько, О. А. Товкай, Л. В. Щекатурова, О. Е. Третяк // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2014. - № 2. - С. 25-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2014_2_6 | ||
| 12. |
Кирилюк М. Л. Алгоритм діагностики осетопорозу та оцінка ризику переломів у жінок із цукровим діабетом 2-го типу у постменопаузальний період [Електронний ресурс] / М. Л. Кирилюк, Л. В. Щекатурова, О. Е. Третяк, А. В. Підаєв // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2014. - № 2. - С. 35-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2014_2_8 | ||
| 13. |
Щекатурова Л. В. Проблемні питання діагностики первинного альдостеронізму [Електронний ресурс] / Л. В. Щекатурова // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2015. - № 2. - С. 77-80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2015_2_14 | ||
| 14. |
Щекатурова Л. В. Субклінічний синдром Кушинга надниркового генезу в поєднанні з рецидивом інциденталоми гіпофізу [Електронний ресурс] / Л. В. Щекатурова, О. А. Товкай, О. Е. Третяк // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2015. - № 3. - С. 65-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2015_3_11 | ||
| 15. |
Третяк О. Е. Терапія остеопорозу у пацієнток із цукровим діабетом 2 типу в постменопаузі [Електронний ресурс] / О. Е. Третяк, Л. В. Щекатурова // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2015. - № 4. - С. 63-67. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2015_4_11 | ||
| 16. |
Черенько С. М. Патогенетичні варіанти первинного гіперальдостеронізму: аналіз клінічної серії спостережень [Електронний ресурс] / С. М. Черенько, Л. В. Щекатурова, О. А. Товкай // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2015. - № 4. - С. 73-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2015_4_13 | ||
| 17. |
Кирилюк М. Л. Мінеральна щільність кісткової тканини у постменопаузних жінок різного віку з цукровим діабетом 2 типу [Електронний ресурс] / М. Л. Кирилюк, Л. В. Щекатурова, Я. О. Атанова // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2016. - № 3. - С. 22-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2016_3_5 | ||
| 18. |
Третьяк Е. Э. Впервые выявленный сахарный диабет как манифестация плюригормональной опухоли гипофиза (соматотропиномы-кортикотропиномы). клинический случай [Електронний ресурс] / Е. Э. Третьяк, Л. В. Щекатурова, Г. А. Кидалова, Д. Г. Когут // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2016. - № 4. - С. 71-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2016_4_11 | ||
| 19. |
Третяк О. Е. Cкринінг субклінічного синдрому Кушинга у пацієнтів з ожирінням і порушенням вуглеводного обміну [Електронний ресурс] / О. Е. Третяк, Л. В. Щекатурова // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2019. - № 1. - С. 18-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2019_1_4 | ||
| 20. |
Третьяк Е. Э. Диагностическая ценность отдельных лабораторных показателей в диагностике субклинического синдрома кушинга у пациентов с артериальной гипертензией [Електронний ресурс] / Е. Э. Третьяк, Л. В. Щекатурова, С. М. Черенько // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2018. - № 4. - С. 108-109. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2018_4_37 Определение диагностической ценности лабораторных показателей, используемых для диагностики СК, является частью исследования распространенности субклинического СК среди пациентов групп риска, выполненного на базе УНПЦЭХ. В исследование было включено 390 пациентов - пациенты с избыточной массой тела, АГ, нарушением углеводного обмена, инциденталомами надпочечника. Группу пациентов с АГ в качестве ведущего клинического синдрома составляло 140 человек - 84 (59,9 %) женщин и 56 (40,1 %) мужчин. Исследование включало 2 этапа: на первом пациентам определяли кортизол сыворотки на фоне ночной дексаметазоновой пробы, с пороговым значением исключения СК 1,8 мкг/дл; на втором этапе выполнялись анализы суточной экскреции свободного кортизола, уровня АКТГ плазмы утром, дигидроэпиандростерон-сульфата (ДГТА) сыворотки. Диагностическую ценность определяли с помощью ROC (Receiver Operating Characteristic) с построением соответствующих характеристических кривых и с расчетом площади под кривыми (Area Under the Curve - AUC), согласно показателям которой оценивали качество модели. Наибольшее значение AUC характеризовало наивысшую диагностическую ценность показателя (оптимальное соотношение между чувствительностью и специфичностью по отношению к исследованному явлению). Субклинический СК подтвержден у 8 пациентов (5,7 %). Наиболее информативный диагностический тест-ночная дексаметазоновая проба с пороговым значением cut-off point (COP) 2,04 мкг/дл. Диагностическая ценность определялась с помощью корреляционного анализа, результат которого подтверждает, что кортизол на фоне overnight test является лучшим показателем - при COP 2,04 мкг/дл демонстрирует чувствительность 100 %, специфичность 66 %. Уровень АКТГ плазмы натощак обозначен вторым по значимости лабораторным тестом с пороговым значением COP << 8,5 пг/мл. При этом прогностически качественной диагностической моделью может быть признан только уровень АКТГ, с обратной зависимостью - чем ниже уровень АКТГ, тем выше вероятность наличия СК. Пороговое значение (COP) 8,5 пг/мл, чувствительность в точке деления 55,6 %, специфичность - 90,5 %. AUC - 0,722, p = 0,014. Показатель ДГТА-сульфат сыворотки демонстрировал высокую специфичность (79 %), но имел более низкую чувствительность (42,9 %), при этом COP во всех случаях составлял показатель ниже референтных значений для пола и возраста в каждом отдельном случае, но обозначен авторами как второй по значимости, после АКТГ, в качестве критерия, подтверждающего автономную продукцию кортизола аденомой надпочечника. Показатель суточной экскреции свободного кортизола обладает низкой информативностью при скрининге пациентов с субклиническим СК - специфичность 30 % при COP 475,3 мкг/24 часа, вследствие большого количества ложноположительных результатов. Полученные данные подтверждают результаты исследований других авторов. Выводы: скрытая гиперкортизолемия может быть выявлена при скрининге у 5,7 % пациентов с АГ. Наиболее информативным диагностическим тестом является ночная дексаметазоновая проба. Уровень АКТГ крови является вторым по значимости лабораторным тестом с рациональным применением порогового уровня в 8,5 пг/мл. Показатель суточной экскреции свободного кортизола обладает низкой информативностью при скрининге пациентов с субклиническим СК. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |